Відверто і щиро: я просто в шоці з Пашиного вчинку. Це хіба нормально?
Звісно, у мее гріх подібний, я грішу, як можу, але не до такої міри. Чим вимірюється межа? Не слізьми, а моральною витримкою. Коли ти признаєшся сам собі, що ти - невдаха у коханні, помічаєш грубі приховані знаки в буденності, коли не помічаєш сам як впадаєш в хандру - саме тоді твоя моральна витримка розчиняється, як цукор в чаї. Особливістю є те, що чай вже холодний. Це бомба сповільненої дії.
Світлана для мене - все. Я люблю її, я пережила з її підтримкою багато бід. Вона ніколи не сміялась і не знущалась з моїх вчинків, як це любила робити колишня подруга. Світлана завжди шукала вихід, або спосіб врятувати мою гідність та честь в ситуації, в якій я опинилась. За все це я люблю її. Я люблю її безмежно. Чекаю поки вона приїде. Я дуже скучаю, чекаю її.
Вона - моя прекрасна.