Але прийде час, і морок розсіється. І коли ваші діти виростуть, вони гидуватимуть усе синьо-жовте, шароварне, вони ненавидітимуть вишиванки і ваші пафосні патріотичні пісні ще дужче, ніж ви ненавидите зараз те, що лишилося після СРСР.

І тоді прийдемо ми і заберемо ваших дітей – без крові, без бою, без ненависті – навчені на своїх і ваших помилках. Ми не станемо убивати, забороняти книги чи руйнувати пам’ять про вас – ми залишимо її, як повчання. І ваші діти із рештою дітей світу побудують світ новий – той, який ви заперечували через дурість і наївність.

Світ без кордонів, світ без націй, світ чесний, справедливий, світ, де людей не ділять ані за кольором шкіри, ані за походженням, ані за мовою, якою вони розмовляють.