за ці пару днів сталося багато цікавого і не дуже.але щось не можу я зараз розписати це все.бо в голові тільки він, знову він.скільки ж можна?вже ніби по-трошки зникало, але тут ти повернувся, повернувся на пару днів, і знову зник.тобі всерівно, а мені боляче.хочеться забити собі голову навчанням, щоб не було часу на лишню думку.але ніяк не можу настроїтись на це, зовсім.

здається, вона ідеальна, від цього ще більше ненавиджу себе, галіму себе.повну недоліків.

я не сумна, не розчарована, я просто вбита.МОРАЛЬНО ВБИТА.