16 июля 2014 года в16.07.2014 20:19 3 0 10 1

Сьогодні запитали, чому я ні з ким не зустрічаюсь.Це зачепило мене надто сильно, аби я могла відповісти, тому, хто запитав.Я мовчала, роздумуючи, чому так.
Дві дорогі мені людини пішли з мого життя майже одночасно.Один у вічність, інший-своєю дорогою.Слід від втрати не загоївся до цих пір, і навряд чи заживе коли-небудь.
Стримати сльози було найважче в той момент.
Хотілося розплакатись, сповзаючи вниз по стінці, аби не бачив ніхто.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

PROSTOYKARANDASH — Птицами

27

давно не було так боляче

24

пахне кавою і розпачем

28

бережи її

28

бережи себе

26

Как-то раз, когда мне было всего 4, со мной папа играл в войнушку и притворился мёртвым. Я заплакал, и на мой крик прибежала мама. Увидев...

26

Сигарет больше нет. В кофейной банке, на дне - пыль. И если б сейчас явилась смерть, То я бы ее полюбил.