Чим більше часу проходить, тим більше я розумію наскількі я стаю сама по собі, в тому плані, шо всі десь почючють іспаряються і зникають. Але даже в цей момент, я згадую, шо є людина одна, але надійна, яка здається буде вічьно зі мною, не важно скількі кілометрів нас буде розділять, скількі людей буде стоять між нами, все одно вона зі мною завжди духовно. Думаю, іноді душевна присутність куда важливіша як фізична.