Ніколи не дивуйся тому, що й так тобі належить. Не проси поглядом співчуття у перехожих – В людей завди так: - Вибач, не сьогодні. Немає часу чи просто температура, нежить. Дивишся в дзеркало і розумієш, що з словом «невдаха» ви таки чимось схожі.
Совість не сукня, важко вдягнути двічі. Ось так віддаєш всю себе, без залишку, а потім тонни розбитого посуду (як аргументи) і фатальне: - Давай, скажи це. Але дивлячись прямісінько мені ввічі.