Згадую кожну хвилину,проведену разом.Кожен дотик,усмішку. Ти пішов надто рано,а я надто пізно дізналась причину.І досі відчуваю вину,за те що сталось.Була б моя воля,я б помінялась з тобою місцями.Так би було краще.Тоді б ти жив. З тобою було неймовірно легко,просто.Коли ти обіймав,я відчувала себе в повній безпеці.Було тепло і затишно.Любила,коли вечорами,ти телефонував до мене,і замість банальних "привіт,що робиш?" читав мені то вірші,то оповідання.Ти знав,наскільки мені важлива твоя присутність в тяжкі хвилини.Нас пов'язує щось більше,ніж просто дружба.Я відчуваю тебе,ти відчуваєш мене. Дуже часто ти мені снишся.Я б віддала б усе,аби ці сни стали реальністю.Без тебе надто тяжко пережити труднощі і хвилини щастя. Ти-моє все.Ти-моя вічність.