Я віддаю тобі безцінне право – боротись.
Тільки повір у майбутнє і наше з тобою «назавжди»
почнеться цієї ж миті.
Мовчки торкнися серця, там на його звороті
ніжність і тиша слізьми розмиті.
Дай обіцянку чекати.
Особливо, коли залишатимусь поряд.
Віра в мені, мов знеболений часом атом –
міцна, сонорна, неподільна.
Нехай що там усі говорять, але з кожним поцілунком
ти відчуваєш, що птах твоєї душі від минулого вільний.
Хочеш, поїдемо звідси?
Туди, де можна відчути яке на смак небо…
Туди, де немає усіх цих клятих умовностей,
де людей ніколи не робить байдужими відстань.
Туди, де від подихів в легенях народжується
сонце і виливається промінням з-під ребер.