Не жартуйте так, бо у мене розпочинається істерика. Я вже другий, чи третій тиждень нервую через дурну причину - вибір. Та ще й не мій. Закоханість буває у всіх. Всі можуть любити, чому я виключення? Аж смішно. І Україна. ну що це вбіса таке:? Чому ви з моєї держави так жартуєте? Що ж за люди такі? Де ви, патріоти? Я не хочу втрачати те, заради чого хочу жити. Пора казати " стоп" Росії і Європі, США і сепаратистам. Почніть любити свою державу. Досить шовінізму! Нацизму! І вбивств! Ці смерті не доводять сили, а лише показують рівень безглуздя у керівництві та владі України. Я неприємно вражена і розчарована. Але я все одно люблю Україну! Моїх людей!