Я нікого до себе не підпущу.Окрім тебе.
Не хочу, аби чужі руки мого тіла торкались.
Не хочу, аби чужий голос говорив "моя".
Я байдужість, як струм, по душі розтікалась.
Я гублюсь в районах нічного міста.
Музика-фон моєї життєвої повісті.
Я люблю вільного крою футболки,
Я не маю тебе.Я не маю совісті.
Я усміхаюсь в незрозумілих ситуаціях,
Розлучаюсь з людьми без акторської болі.
Боюсь говорити "пробач", і прив'язуюсь.
Я наїлась брехнею і горем доволі.
Постійно грублю найближчим.
Але правдою, не брешу ніколи.
Підпускаю когось до себе на відстані.
Я буду вірна до кінця, до вистрілу.
До попадання у скроні.