знаєш, я ніяк не можу зрозуміти свого відношення до тебе.ти мені бридкий від однієї думки, як ти вчинив зі мною.як ти міг отак просто цілуватися з іншими дівчатами, клястися, що такого не було, і знову ж таки казати, що любиш мене.як я могла тобі повірити?я ж ніколи не вважала себе наївною.думала, що лицемірство можна легко відрізнити від справжніх почуттів.але ж з тобою не так.я просто не очікувала, такого.я думала, що так як ти не старший за мене, то в тебе все буде щиро, хоч як би пафосно це не звучало.але ж ти ще не награвся.знаєш, я надіюся, що твоїй шмарі ти розплачуєшся такою ж монетою.і вона зрозуміє, що цілуватися з іншим хлопцем, коли в нього є дівчина, це вчинок справжної шлюхі.причому осуджувати свою подругу яка так само вчинила.сама ж то не краще.мені цікаво, ти їй теж казав що ніколи її перший не покинеш?що, якщо і розстанетесь то тількі, якщо ініціатива буде з її сторони?цікаво, вона теж тобі вірила?думаю так, або ж вона повна дура 5 разів вибачати всі твої грішкі.хоча не вірила, вона повна дура.я б тебе вже давно послала.а з іншої сторони, ти для мене все ж такий близький.з тобою мені хотілося чути чути і чути тебе, хоч би яку нісенітницю ти не говорив.хоч би як ти не сварився зі мною, за те що я мовчу.я хотіла чути тебе.не слухати, а чути.ну а чула твої, напевно, завчені фразочкі для твоїх "нових падружок".чого тобі так легко було все це забути?три тижня тількі витримав?надоїло кажеш?та навіть, не ти сам мені це кажеш, а твої друзі.в тебе навіть не вистачило смілості підійти і мені все поянсити?яка різниця, що я написала, що не хочу з тобою про це говорити.ти мав підійти!чого коли мені хтось подобається, то це не на 3 тижня, а й навіть місяця?я не хочу тебе забувати.як би мені не казали друзі який ти хуйломудакконченийдалбайоб, вони ніколи не змінять мого ставлення до тебе.а тількі змінять його до себе.бо що ви, за дурзі якщо так говорите про близьку мені людину?це як мінімум не приємно чути.хоч і я йому не близька, але для мене він таким залишеться. Знаєш, мені хочеться знати, що ти зараз до мене відчуваєш, мені хочеться чути твій голос.саме голос, а не два-три слова коли проходжу поряд.знаєш, мені не вистачає наших розмов до 1 ночі, по 2-3 години.знаєш, ніхто не забороняє мені пити і курити.ніхто не питає "як ти мені могла сподобатись?ти ж п'єш і куриш". Знаєш, я прочитала оце все, згадала, і подумала "от чого я влюбилася в такого мудака?" ну чим ти мені міг сподобатись?ну чого я така ідіотка? Я була найщасливішою людиною коли ти мене обіймав чи кусав, коли ти мені телефонував, коли ти забороняв щось.мені більше нічого не треба було. Дякую тобі, за все.навіть за те, що ти так зі мною вчинив.тепер я буду знати, що не потрібно відкриватися і довірятися всім, хто говорить тобі "миленькі" слова. Ну нарешті, я змогла написати все те, що ніяк я не можу комусь розказати.ні, звісно є люди які майже все це знають, але я нарешті змогла все це сформулювати в один текст.коли який я читаю, я завжди починаю плкати. І коли все це писала і згадувала, то плакала, щонайменше 4 рази.от в що ти мене перетворив.дякую.