Я неначе з іншої планети. І якщо Світлана хоче, щоб це відчуття не скінчалось, то я просто хочу в ньому розібратись. А не можу. І що не так? Все ж добре. Я повинна бути щасливою: Сергій з Пашею приїзжав. Ми провели ідеально час. І тепер хлопці запропонували літом таку поїздку зробити мені і Світлані. Ми погодились. Паша і Світлана беззаперечно сподобались дуже сильно один одному. Я ніби щаслива була бачити Сергія, але тепер я трохи зла, бо він поїхав. Я розумію, що мусив, але це. Ну чому потрібно їхати? Чому ми так далеко? Така рідкість - зустріч. Я можливо закохана. А можливо я настільки звикла, що не можу розібратись в собі. Зараз я бліда, казала Світлана. І попереду важкий день. Одна зустріч - втеча від світу на одну добу. І я знову тут. У реальному місті. в Луцьку. Мені не по собі. Можливо, забагато випила вина?!