З кожним роком все більше і більше я рада весні. Я не можу надихатись тим повітрям. А це сонце! Дивилась і дивилась би. Ця соковита зелень, вона надає мені сили жити. Не вистачало цього пробудження, цього довгого дня. навіть літа не хочеться, хочеться насолоджуватись цим ароматом квітучих дерев, цими дорогами, які ведуть додому, і співом, таким тонким, неповторним. Я вже не відчуваю загазованості, пилу, навіть запаху чоловічих парфумів не помічаю.
