Весна цього разу надто втішає мене. Минулого року вона стала символом воскресіння, цього року - божевільних вчинків. І погода поки не підводить, хіба що легковажний стан здоров'я.
В неділю, на 10:00 мене запросили на Волинське телебачення: прямий ефір, Женя Ковальчук і я, як секретар дорадчого органу, будемо балакати ні про що, ахах.
Усі канікули розплановані, але я хочу встигнути приділити час для Оксанки, моєї благовірної, і фанаточки Богданки-грузінки, яку я так обожнюю. І взагалі погуляти з грузінками, яких я давно вже не бачила. І скучила.
Багато часу йде на репетиторів. Я боюсь і думати про ЗНО. Це ж страшна дрібниця. Просто нестерпна в моєму житті. Я боюсь змарнувати все, а КНУ Шевченка - такого не простить.
Я хочу, щоб моя Україна була щаслива. Тепер з Дімою я мрію про повернення території України з-під володінь Росії і інших держав, аби наша батьківщина була велика і красива. Уявляєте, який Рай буде? Ох, як я чекаю цього моменту.
Зірки обіцяли здійснити мрію - щаслива Україна. Вони не зрадять, я знаю
Я люблю вас, українці.