Скажіть, що я закохана. Будь ласка, я не проти. Скажіть це…
Хоча ні, я не така. Все нормально, я просто ніжніша трішки стала. Це колись мине.
Ця ніжність дещо впливає на мої будні. Так ось, тижні минають цікаво. У мене від хвороби залишився лише насмарк - також мине.
ММРівці. Я просто обожнюю дні з ними - вони завжди неповторні. Вчора прийшла пізненько, але я задоволена. Дякую Насті за те, що завжди намагається зустрітись з нами. Дякую Наташі і Жені за те, що сперечались і Женя таки признався у коханні Андрію в кафе, і за жарти на вулиці, якої я раніше не знала (і назви й зараз не знаю) і комедію в магазині, на вул. Радянскій, дякую Андрію за завжди неперевершене завершення вечора, і за чай, і розповіді з дитинства.
Мені запропонували їхати на два дні в Київську область. Здається, в Ірпінь. Буде з'їзд проти насилля. Їду з Вовою, думаю буде весело. Це 26-27 березня.
Наташа. Ти моя улюблена Наташа)
Вчора дзвонив Сергій. Говорили трохи і за його розповідями про мої Карпати і Пасху, як її там святкують, тому ці традиції змушують мене все більше хотіти поїхати до гір. Я вже скучила за Раєм моїм. Дуже.І Сергія давно не бачила.
І все буде добре. Все мусить бути добре.
Я обіцяю.