Не знаю, що сказати. Не файний тиждень. Все тисне на мене з такою силою, як лише може. ЗНО мене виводить з себе, але вчитель Englіsh сказала, що я почала набагато краще говорити. ММР приходить у ПУМ в середу. А я заплатила за басейн. Знову почнеться метушня. Метушня, яка вже стала буденною.
У мене немає музи, тому я не сиджу за творами. Це страшно! Пора відпочити, можливо, подихати повітрям Карпат, Рай - синонім їм.
Стасік, Стасік. Мало слів, багато вражень.
Гріша. Дякую за вчорашній день і за мільйони СМС, на які я не можу дати відповідей. До того ж, я вперше спробували коктейлі: молочний, кавовий, клубнічний. Добре насміявшись і забула, що вже пів 7. Я дуже рада, що ми дружимо вже протягом 3 років.
Парламент. У п'ятницю на 16:00 в ПУМ, 18 кабінет чекаю волонтерів. Проведемо першу в ІІ семестрі акцію соц-опитування.
І щодо дрібниць: прийшов мій браслетик-вічність. Тепер чекатиму перстень.
Головне: моя Україна. Вона ніколи не покидала мене і я не покину її. У випадку війни, я не дозволю собі допустити хоч маленький привкус страху. Я не дозволю собі боятись, поки Україна моя буде моєю. Україна - Незалежна і її люди варті найкращого в цьому світі. Я не націоналіст, але я знаю, поряд з ким живу. Слава моїй Україні.
Бережіть себе, а то у мене божевільні передчуття:3