!

..треба….

а як же ти все добре знаєш)
я кожен день згадаю якісь моменти, а як воно все було, різні приколи, і як ми їздили кудись постійно і шукали приключений, як ходили з доми прям від одної до іншої, а як ночували разом, як постійно бісились, і як навіть впадло самій в ближайший магазин сходить, як в нас постійно люди питали:* А ви сестри?*, як обжирались простою хавкою, а потім лежали і нили як болять животии, а як в когось депресуха, істерика, прийшла поплакали разом, нажалувались одній одній і успокоїлись, а ці перепискіі… цей список не сощитать... знаєш, і не раз задавалась такими питаннями як і ти.. але все якось ну так уже далеко зайшло, нас стали оточувать нові люди, світ такий.. якийсь не такий став, все дуже змінилось….. і змінилось воно то і не за місяць, а ще геть раніше, це місяць ми не мали навіть жодних зв`язків.. все обірвалось так миттєво, моментами я думала ніби мене викинули як якусь пригріту дворнягу, більше нікому не потрібну, обдерту, голодну і здавалось більше ніхто не відігріє…..