Господи, я так стомилася.
Стомилася посмiхатися, стомилася пiдтримувати, стомилася розумiти. Вже немає навiть сил аби плакати. Я намагаюся, змушую себе весь час щось робити, бути корисною, творити добрi справи, але нiчого не допомагає. Навiть мистецтво не рятує. Я опускаюся все глибше i глибше, вiдчуваю себе мерзотною, зайвою, обузою для всiх у цьому свiтi. Я не знаю де шукати вихiд, звiдки тепер брати сили.
Господи, даруй менi лише одну людину, яка зможе зрозумiти, обiйняти i помовчати зi много. Лишень одне серце будьласочка