Ну, можливо, не година, а дві, але все ж моя ображеність зникнула за time слів і дотиків. Ми продовжили дружбу на 3 дні. Це приємний висновок за цей тиждень. Цього тижня не було деяких занять з репетиторами, а я нічого якісного за цей час не зробила. Хіба що розпочала писати " Цілковите розчарування" і написала ще дві глави роману " Збройна революція". Хоч щось. Цей тиждень минув дуже швидко. Єдине: УКраїна досі в складній ситуації. Я все думаю про те, як Папа Римський випустив двох голубів для України, а на тих напав яструб і чайка. Вони вирвались, але чи вирвуться українці? Я вірю, що " так". Я люблю свою Україну і я не хочу, щоб її знищили невдячі люди. Оновила трішки гардероб і планую це ж зробити з душею. Успіху.