Таке жахливе відчуття коли розкриваються всі карти і ти знаєш усю правду від корочки до корочки, ти смієшся в екран, а очі наливаються слізьми. А ти так щиро посміхаєшся і робиш вигляд що тобі байдуже, а так боляче, що не передати.
Найгірше - це зрозуміти що ти непотрібна цій людині, ти для неї ніхто- простий знайомий, перехожий, давній друг не знаю. У мене були такі плани, у мене знову сполохнули почуття.
Найгірше -коли ти любиш людину, від неї шаленієш, покриваєшся мурашками і думаєш думаєш, а йому срать, для нього ти сіра маса, він шаленіє від тої іншої.
Чому хтось 1 засідає в серці і все, чому всі кажуть -забудь, але навіть не здогадуються наскільки це важко, боляче, знати що ти не потрібна. А він тобі сниться, ти просинаєшся і просто розумієш, що це сон і така блін ну чому це не реальність, а так все як у житті.
Ми спілкувалися, а все це було через жалість до мене? мені так боляче це чути, мені так важко це чути, це так важко пропустити через своє серце і зрозуміти, що ти не потрібна, а для мене ти та шаленість, той кусочок щастя і надії, ти ніколи не зникнеш з мого серця, не знаю чому але це так, а я так і залишуся простою перехожою.
Мені не потрібен ніхто, я буду чекати, але я не буду чекати "через жалість", а чекатиму "щирості", можливо колись цей день настане, але кого я обманюю, себе не обманути.
У мене з*являється спілкування з іншими, а мені просто срать, у мене було стільки шансів бути з кимось, але навіщо?-якщо не з тобою.
А найгірше - це знову усвідомлювати себе непоттрібною.
Влада сказала що час все лічить, але я чомусь не вірю, її чомусь він не залічив і мене якось теж не дуже, пройшов майже рік, а це не зникло, а навпаки розгорілося, розшаленіло.
Якщо ми знову спілкуватимемося, я буду як дурна посміхатися і робити вигляд що все добре, ти запитаєш чи це кінець, а я відповім, про що ти говориш-звичайно, вже давно між нами тільки спілкування, але це не так.
Найгірше те, що ми обманювали двоє і будемо далі це робити, тому що твоя правда буде для мене дуже болючою, а моя очевидною. Я буду просто вигадувати казки із мрій, а ти ходитимеш по землі теж нещасним.
Ось так і живемо.
Доросле життя із своїми правилами, болючими і дуже жорстокими. Чому саме ти і так надовго… а люди правду казали