Зовсім по-дурному все відбувається.Я не маю пояснень ні своїм вчинкам,ні вчинкам людей,які мене оточують.Єдині надії на підтримку я покладаю на маму і Віту.Більше нікому мене вислухати і почути.Та й мамі я не можу розповісти те,що розказую Віті.Вона знає найбільше.Їй я довіряю.