я ніколи не розбиралася в політиці і ніколи не осягала її. мені ніколи не були цікаві різного роду політичні справи і тому подібне. але байдужою в даній ситуації я залишатися не можу.
що робиться з нашю Україною? що робиться з нашим народом? я боюся. я вперше усвідомлено боюся майбутнього моєї Батьківщини, я боюся за людей. мені страшно до сліз від того, що діється тут і зараз. народ України бореться за право нормального існування в своїй країні. це велика кількість людей, котрі підуть на все. зупинити та зломити їх можна лише вбивши або лишивши розуму. і я їх поважаю, що б мені не казали.
я живу в південному Херсоні, і нас особливо не чіпає революція та зворушення. але я переживаю усім серцем за людей, котрі стоять біля дверей городських та обласних рад, на Майдані Незалежності та біля Українського дому. усією душою я з ними.
я люблю свою країну. я хочу любити свою державу так само, як люблю країну. але на жаль не можу.
не дивлячись на все, хочу сказати - нехай живе Мати-Україна!
