На блозі щось таке цікаве: йде сніг. Ну хоч щось створює зимовий настрій. А він як завжди: холодний і сумний. Вибачте, що я останнім часом така сумна. Україна нещасна, я не в Карпатах. Що може бути гірше? Я навіть не в змозі щось змінити. До того ж, подавлена духовно.
А тепер їм на ніч. Я все більше і більше нервуюсь. На шиї почали з'являтись п'ятнишка через нерви. Органи починають реагувати. Я так хочу спокою. А його немає. Навряд це добре: коли ти хочеш ридати; ниєш; на блозі лише одна тема. А зиму так і ненавидиш. Я розчарована.
Найстрашніше для мене - українці. Поспілкувалась з деякими представниками Сходу, а їм байдуже чи Україна, чи Росія, чи Незалежність. А я хочу, щоб моя держава жила вічно і була одним цілим. І я знову не берусь за твори - подавленість погана риса. Як і відсутність здійснених надій.
Сьогодні в моєї сестри день народження. 15-річчя. Тому мої вітання їй:* Я купила їй Kinder Joy і вона була дуже рада. А завтра підемо з нею куди-небудь. Хоча Анастасія також розраховувала, що я поїду на Holidays. Що я можу сказати?
Прикро. Багато речей на початку 2014 взяли собі напарницю-епіграф: " I'm sorry for worring".