До нового року лічені години, що я відчуваю з цього приводу? Нічого. Я розбита. День 31 грудня видався тяжким, розворушилось багато спогадів, було багато сліз. Я сумую, з кожним днем все тяжче, але я впораюсь. Обіцяю бути сильною, гарно вчитись і берегти маму. Я люблю тебе.
За цей рік я дуже подорослішала, змінились погляди багато на що. Відчуття ніби постаріла, ніби мене вижали і кинули. Прикро, але так. В 2013 році я відчула як це втрачати, ніколи не думала, що це так боляче. Більше немає тієї маленької Лізи, яка грає сімси, смішить і робить різні божевільні речі. Дівчинка виросла, це гнітить. Боляче. Зараз відчуваю як виливаю сюди душу, напевно не варто, але захотілось. Давайте упустим те, які люди приходили в моє життя протягом цього року, і як вони з нього йшли. Саме огидне, це коли людина дає пусті обіцянки, кидає слова на вітер, для мене це рівне брехні. Це я вже пройшла, і зробила висновки для себе.
В цьому році я, напевно, взнала як це любити. Так нехай ті кого я люблю, не залишають мене в 2014 році, цього я хочу найбільше. В 2013 році я почала цінувати здоров*я, усвідомила. Хай 2014 рік не буде таким гівном, як 2013. Бо підбиваючи підсумки, волосся дибки, як я змогла все це пережити? Як? В 2014 році все буде по іншому, це я обіцяю сама собі. Я не впущу свого щастя. Буду любити до останнього! Все буде класно!
Зараз я просто скісаю, настрою взагалі немає. Не радує те олів*є і мандарини, навіть їсти не хочеться, навіть шоколадного діда мороза. Ляжу, як завжди, спати, щоб відпустило. Коли прокинусь, має стати лекше, воно мусить. Тоді і відсвяткую.
Хочу всім-всім побажати здоров*я, насамперед. Все інше, як то кажуть, буде. Будьте всі розумниками. Старайтесь, карапкайтесь, самовдосконалюйтесь. А ще цінуйте те, що маєте і не впускайте свого. Я в вас вірю, я з вами, мої любі. Крепко обіймаю.