Завтра останній залік, і я їду додому.Нарешті канікули, нарешті спокій.Хоча це буде тривати не довго.13-го доведеться знову повертатись в це до болі набридле місто, аби доздати "хвости" з обліку і англійської.Це ще квіточки, порівняно з тим, що мені доводиться терпіти щодня.Люди постійно на мене ображаються, і я майже ніколи не можу знайти причину такій їх поведінці.От сьогодні, наприклад, попросила Надю, щоб вона переписала соціологію зараз, а не після 00, коли вже лягаю спати.Просто дійсно напрягає, коли вона весь день валяє дурака, грубо кажучи, а вночі їй конче треба займатись навчанням.Дякую, що я мушу не спати до 3 ночі, коли я нарешті перестала страждати безсонницею і нічними роздумами.За три тижні вдома, надіюсь, висплюсь.А якщо ні-то вбийте мене.Хоч я їду всього канікули, а враження-що назавжди.Не хочу повертатись в це місто.Набридло це все, просто набридло.Ніколи не вміла і не знала як спілкуватись з людьми.Не могла знайти спільну мову абсолютно з всіма.Патаму що я тупе сором'язливе чмо з низькою самооцінкою, яку всі постійно роблять ще нижчою.Особливо Надя.