Їдем в маршрутке і сидить біля нас чудак з тіліфоном і слухає 3 пісні.. співає і мугикає.. Почав розмовлять з нами
чудак: Дівчата а чого я ставлю зарядку заряжаю а воно не заряжається?! (мовчання) В мене плімяніця є 17 років.. (мовчання) та сідайте дівчата я не кусаюсь.. (мовчання)
пишу це все зразу в нотаткі..
він до мене: В тебе така клавіатура смішна дайно подивлюсь..(сховала шоб не дивився на мій телефон) Так бистро набераєш наверно на інформатику часто ходтла
Я: я не тікі в школі за копом сиділа в мене дома нноут є
він: шо шо? я не почув. повтори будь ласка. (мовчання) Всьо мені не нравиться ця пісня.. А чьо воно не енжю кері грає а блабла(непочула шо він сказав) грає?! Не знаєш? Мовчить начав співать.. Ти шо якесь сочінєніє пишеш..
Віка: да вона поетеса..
він: мм бач яка мені нагода попала.. (Пристав до тьоткі з малим) ви обережно бо зараз маршутка зупиниться і впадете.. (до малого) Нада маму слухать
тьотка: я бабшка!
він: ну то бабушку він любить. (достав 2 тіліфон поговорив по телефону на пафосі весь) вірші в інтернет виставляєш?
Я: Да..
Він: мм а в якій шк вчілась?
Я: 8
Він: Ммм а я в 25. Мені не дано такого оброзованія писать вірші.. То ви приходьте до нас в церкву там в середині дуже гарно.. А ви ж там близько живете.. А мені нада аж з північного їхать.. о а ви вмієте камеру настраювать шоб ярче була? Бо в мене даже інструкції до тіліфона нема тікі якісь кусочок бумажкі він ж в мене кітайський.. Нада собі новий купить.
Аню захарила його музика і тут Аня: Виключі музику бо мене тошнить..
Шо? Тобі погано? Ну вибач але я не можу її виключіть я не вмію..
Аня: Давай виключю(виключіла)
Він: бо я ж не знаю може виключіть тіліфон повністю.. Бо нада виключіть мені ж на собраніє зараз..
І ТУТ НАША ЗУПИНКА МИ ПІШЛИ ВИХОДИТЬ ВІН ШОСЬ ТАМ ЩЕ ПОГОВОРИВ І ВИЙШЛОВ НА ЗУПИНЦІ З НАМИ