Шкодую,що познайомилась з тобою.Нічого доброго з цих відносин не вийшло.Одні болючі наслідки.Ти казав,що будеш ревнувати до кожного стовпа,а сам зрадив.Та ще й з ким.Хотів зробити якнайболючіше,аби вбити усе хороше в мені напевне?В тебе вийшло.Найгірше те,що ти вбив в мені будь-яку довіру.Тепер мені тяжко буде впустити когось в своє життя.Не залишилось людей,з якими я можу і хочу спілкуватись.Одиниці входять в коло моїх друзів.Та й друзями (в моєму розумінні цього слова) їх важко назвати.Адже ні одна людина не знає про мене навіть половини.Навіть Віта.Хоча з усіх друзів їй я довіряю найбільше.А сенс комусь про щось розповідати?Хіба людей цікавлять твої проблеми,переживання?На жаль,ні.Рідко хто запитує як справи,аби дійсно дізнатись,як справи.Це все робиться задля того,аби розповісти про нове з свого життя.Хоча зі свого боку,коли я запитую,як в людини справи,то мені дійсно це цікаво.Може,саме тому,я рідко кому пишу перша.