Не спиться,зовсім не спиться.І тільки чай рятує від цього холоду.40 днів,як тебе нема поруч.Я відволікалась від дурних думок,як могла.Сьогодні "мій" день.Не знаю,як буде далі,але я неймовірно хочу повернути час назад.Хоча б на пів року,аби хоч ще раз побути з тобою.Я б тоді нікого не підпускала до тебе,стала б дурною егоїсткою,і не відпускала б.Та й ти був би не проти.Ріднішої людини,ніж ти,у мене не було і не буде.Дякую за спогади…В суботу піду до церкви і помолюсь за тебе.Серце болить,коли думаю про тебе.