Привіт зима, ну як зима, без снігу, але ти особлива пора тепер для мене…
Пішов відлік часу додому… Жду з нетерпінням, чекаю наших обійм і поцілунків, сліз щастя, довгих розмов і я пам*ятаю P.S I love you.
Пишу це і руки трясуться, бо так чекаю цих днів.
Залишилося тяжких 20 днів, бо багато заліків і хвости підтянути треба, і колоквіуми доздати, і спакувати все, і купити подаруночки, ще стільки треба зробити…
еххххх коли я приїду це буде щастя, це буде найкращий подарунок.
Стільки треба розказати, показати, обговорити. Дуже хочу в "Друзі", на наше місце з гарячим шоколадом і теплими розмовами, а ще з приходом зими тяне в "штрудель", там пройшло дуже багато відвертих розмов теж, там така якась атмосфера тепла і затишку.
Не можу дочекатися, головне мої батьки навіть не знають що я приїду, ахахаха оце вони будуть шоковані, як тоді коли я приїхала з Питера.
Моє ліжечко я скучила, але будучи в україні я буду сумувати і за новими знайомствами, да ні не буду, тому що ми завжди на зв*язку, але буду сумувати за вечерми і фільмами, вечорами відвертості при свічках і кіндерами кожен ранок, колекцію маю новорічних оленів, милість…
Новий рік принеси мені любов… все я все сказала, вііііііііііііііііі, скоро свята.