і зі сльозами на очах від вас на 100 ключів замкнутися

і розуміючи, що немає сил, вас назавжди забути.

задумайтеся, про те, що люди можуть не повернутися

і можуть не писати, не хвилюватися, можуть не дзвонити…

і ніколи… і ніколи Вам до них вже не доторкнутися…

задумайтеся, а хто ще вас зможе так само полюбити?