Я вже не можу дочекатись канікул,аби відвідати твою могилу.Я ненавиджу себе за те,що не поїхала на похорони.Могла хоч би раз в житті тебе не послухати.Я злякалась.Я боялась,що захочу лягти з тобою в могилу.Чому так?Чому мене хвилювало моє життя?Мама знає,як багато ти для мене значиш.Вона б зрозуміла.Тільки от я ніяк не можу себе зрозуміти.Я хочу до тебе,мій найдорожчий.Я дуже винна перед тобою.Всередині болить. Сьогодні ти снився.Я бачила,як ти помирав,як стрибав у прірву.І я стрибнула за тобою,але щось мене не відпустило.Мабуть рано ще.Але стан депресії підказує,що пора.Я не знаю,що робити.Протягом листопада я втратила двох дорогих мені людей з одинаковими іменами.