Немає абсолютно ніякого бажання іти завтра на навчання.Бо там будеш ти.І дарма,що ти другий курс,ми все рівно пересікаємось в коридорі,в гардеробі,на сходах.Будь-де.А я цього боюсь найбільше.Боюсь,що побачившись,нестримаюсь,і захочу обійняти тебе.Такого чужого.А ти подивишся на мене,як на навіжену,і попросиш пропустити.І досі не можу зрозуміти,чому ти так до мене відносишся.Можливо,якби ти пояснив причину,було б легше.Не муч мене.Я витратила вже добіса нервів,випила добіса таблеток і кави.Найміцнішої,яку можу собі дозволити.А ти,