21 ноября 2013 года в21.11.2013 18:49 3 0 10 1

Все якось не так. зовсім не так як би хотілося. кохання немає, підтримки в сім'ї немає, в дуже дивних стосунках з Ромою. То хочеться обіймати його годинами, то він абсолютно зникає і навіть не подивиться. Так нагнітає все. Здається все добре, але щось не так. Оце влюбилась називається, мучайся тепер до кінця життя. Хочеться плакати, але всеодно якось це не так. Мама в Брест не пускає. І так не хочуть всі, щоб я займалась, то на змагання тим більше не поїду. Ось це дійсно прикро. А як тренер сьогодні сказав, що я просто для здоров'я бігаю. Я ж чемпіонкою хотіла бути, чемпіонкою!!!! Нащо я тоді пахаю більше за всіх, нащо? Просто так? Та пішло воно все тоді, такого не треба. Я хочу бути першою і стану нею! От тепер дійсно покотились сльози. Ніхто в мене не вірить, а я докажу. Назло всім. Тепер моя головна мета це Чемпіонат України. Я зрозуміла що мені не давало спокою. Хочу, але не можу. Хай в нас все буде добре, я ж люблю його. Я сильна, я все витримаю! А ще занадто багато фальшу помітила. всі брешуть, невідомо що насправді відбувається, бо навіть я брешу сама собі Пора включать актрису, давай, ти можеш.Нада послать і забути, зроби вигляд, що ви не знайомі.

Невеличка передісторія всього, що відбувається.
Початок жовтня, я сиджу на вахті, бо ми чергуємо по школі. На колоні бачу оголошення, Машанєнков набирає дітей на атлетику. Я давно про це думала, а може мені знову спробувать? Скоро будуть змагання, якщо мене помітять, то точно погоджусь. Ну от і змагання, трусить всю. Перша естафета, ми виграли, атлічно просто зпрацювались в команді. Ледве не пропустила свій забіг, бо нічого не було чути і роздягаться я почала вже коли біг 1 етап. Це не головне. Далі довго довелось чекать бігу на 400м, моя дистанція. Жахливо холодно, м'язи зразу холонуть, тяжко навіть ходити. Нас поділили, я стаю на доріжку і розумію, що я жахливо боюсь. Ноги трусяться, реально боюсь. Я майже нічого не розуміла, і тому не одразу побачила, що недалеко від мене стояв тренер. Він як завжди був в капішоні, тому знову не бачила його обличчя.Старт і такий швидкий фініш. Він знову підійшов, як такого року, тількі дихати було легше. Тепер я точно знала, що скажу. Він навіть не встиг спитати, а я вже погодилась. Так приємно було)) Значить, я ще можу щось зробити. Не дарма чекала цілий рік.

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

IMANOCEANINYOURBEDROOM — Это просто Вьюи блог

3

Все якось не так. зовсім не так як би хотілося. кохання немає, підтримки в сім'ї немає, в дуже дивних стосунках з Ромою. То хочеться обій...

1

5-6 квітня * День Народження Тімоши 9 квітня * Мій День Народження 11 квітня * День Народження Юлі 12 квітня * Поїздка в Львів 18 кві...