якби ти просто був чи тихо собі мовчав любив солодке, запах дощу і хміль, я навіть цей одинокий причал з присмаком моря, тебе і снів заворожила на кілька днів й пісок прийнявши за мілку сіль в собі втопила замість надій. якби ти просто був щоденно мене смішив тримав за руку і пригортав я все зробила б, щоб ти спішив в мої обійми і пам'ятав що жоден порт чи морський причал не стане кращим твого плеча мені не змінить твоїх очей в тисячі довгих пустих ночей коли лиш сниться твій сміх і ласка коли прокинусь - будь. будь ласка. Ірина Мороз (с)