У всіх народів існує така приказка: «Очі не бачать, серце не болить». Я ж стверджую, що немає нічого більш помилкового на світі. Чим далі від очей, тим ближче до серця. Перебуваючи у вигнанні і на чужині, ми любовно леліємо в пам'яті будь-що, що хоч трохи нагадує про батьківщину. Сумуючи в розлуці з тим, кого любимо, в кожному перехожому на вулиці бачимо ми дорогі серцю риси.