Ти настільки схожий характером на Пляплю, що просто нема слів.Твої слова, поведінка нагадують мені про нього.Я бачу в ньому Пашу.Та в вас навіть імена однакові.Чорт, що за підстава життя?І в рисах обличчя є багато подібного, навіть той самий колір очей.Дивно це.Одразу після смерті Пляплі в моєму життя з'явився новий Паша.Але ніхто не замінить мені мого малого.Найріднішого, найкращого.Стільки болі я ще не відчувала ніколи.Навіть коли померла сестра, бабуся, дядько, дідусь.Я не розуміла цього всього, бо була ще зовсім маленькою.А зараз…Біль розростається по всьому тілу.Добре, що є Надя, яка не дозволяє мені впадати в депресію, змушує жити далі, щоб не сталось.Дякую всім, хто був зі мною.Дякую тим, хто зараз поруч.