мене завжди лякала відповідальність.і знов в той момент коли мама мене спитала "чи вийшла б я зараз заміж якби мені запропонували б" я навіть не задумувалась шо сказать. ."НЄ"..мені 19.я живу з їбанутой катьой з якой можна поговорить про вєщі, робить те шо я не перед ким іншим не роблю.ну і ще я живу з ксюхой.цю людину я знаю дуже давно.але останнім часом мені інколи здається шо я пізнаю її по-іншому.і це мене якшо по-чесному (як каже та сама їбанута катя) лякає.але все ж я можу буть собой.я живу так як мені хочеться.можу маюкаться, курить, танцювать по-дибільному, ржать до сльоз, обговорювать самі протівні вєщі.я можу буть собой.заради такіх моментів я можу дальше адекватно існувать в цьому їбанутому суспільстві.а якшо говорить про такі серйозні вєщі як присвятить своє життя комусь другому, зовсім незнакомому мені чєлавєку то це для мене велика моральна тяжесть.я не буду більше собою.мій внутрінній мір трохі рухне.в ньому появляться обов"язки і певні правила.я не спорю шо вони і зараз в мене є.але їх принаймні я можу порушувать і при цьому не чюствувать дизкомфорта.взагалі мені завжди було дуже тяжко з новими людьми.тому коли я приїхала в луцьк я не шукала собі друзєй.вони самі мене якось найшли(зараз це стосується божени і христі). це люди які тісно переплились зі мною за останні 3 роки.але це ж просто друзья.вони просто піддержують неачьомність моєї жизні.і я їм за це вдячна.і я боюсь шо може з"явиться хтось, хто змінить мою теперішню жизнь.перемени.хоча вони і так зараз присутствують.я їх боюсь.я меньше спілкуюсь з близькой людиною і мене це сильно угнітає.і більше спілкуюсь з малознайомою мені людиною і це викликає в мене ще більший азарт.але міняти шось кардинально я не хочю і не буду.тоді я втрачю себе……..коли можна лежать на підлозі на кухні з сігой під плейсібо, це те шо мені зараз треба і чим я зараз не знехтую.взагалі мені здається шо зараз дуже тяжкий період бо багато подій за якими я трохи не встигаю але є одне шо не міняється тобто одна, хто не міняється. і мене це тримає.пасібкі малая.я ціную тебе і то шо в тобі.і все це я не проміняю на те шоб стать дорослой