..Вмикаю цю пісню на repeat знову і знову, щоб серце моє переповнилося тугою, стало важким і розтрощило мої ребра..зробилося б з моїх легень тоді палаюче нервовими закінченнями намисто..і стало помітно, що я святкую, смакую митями, коли мені боляче, коли маленьку дівчинку всередені мене змушують назавжди замкнути у потемках моєї підсвідомості..але в усіх нас вона скалічена, там звірі, там майже що Чистилище..не хочу я лишати її там саму, але мушу, мушу заради того, аби рухатися вперед, а не тонути кожного разу. ні. час маленької дівчинки вичерпано. хоча я не прожила цю стадію життя сповна. краще в б я отак з явилась із пробірки, не знала тепла, той було б легше жити поміж техніки. зараз люди не живуть поміж один одним..вони холодні, ніякі.перевтома. вагома.