—Доць, не спіши жити, деколи поспішні рішення призводять до поганого, треба все осмислити. тебе ще щось турбує, крім того, що ми вчора говорили?
-А деколи осмислення приходить занадто пізно, коли вже воно нікому не тре. А ти пам*ятаєш, що я тобі розповідала?
-Частково… Так, що ще турбує?
-Нічого, якщо чесно.тільки те
- То ти вже нещаслива, що не будеш щаслива в майбутньому?
Пап, так брєдово звучить… але це так)
а ті жінки, про яких ти розповідав… вони були цікаві?
-дуже.
- ну.. мама, якщо чесно ж не дуже глибока)
-ахахах, да, тільки ти нікому не признавайся)
-ахахаха, окєй
-але я завжди повертався думками про неї, хоча з іншими все було гарно і обставини хороші…і вони не хотіли виходити заміж за інших, як вона
проте…………. не були рідними чи що
п.с. ми настільки з татом схожі, що саме через це я його бєшу