Шалена вечірка. Алкоголь. Друзі. Музика. Танці. І ти. Завжди поряд. Біля мене. Зі мною. Ця ніч була наша. Після вечірки голодні та стомлені пішли їсти шаурму. Це було весело. Дійсно. І смачно, до речі. Пусті вулички, самотня стометрівка. Мурашки по шкірі. Ми лише вдвох. Як я цього хотіла. Твої обійми. Цей прозорий але такий відчутній зв'язок між нами. Твій присмак на моїх губах. Знаєш, здається я закохалась. Чесно. І це, звичайно ж, дуже лякає. Я знову поглиблююсь в невідому бездну. Можливо, після тієї болі, яку я нещодавно витерпіла в мене все буде добре? Хоть колись? Хоть трошки? Я можу побути щасливою? Чи варто знову відкриватись? Я боюсь знову зради, підстави, образи. Але хочу. До нестями хочу. Бути з тобою. Мене тягне до тебе. Як магнітом. Дякую, за цю ніч. Сподіваюсь на продовження.