от уяви - якби ми не зустрілися, не бУло б ні образ, ні сцен, ні ревнощів, а був би тихий біль, печаль і певно, що нам би лишалось чухати потилицю… от уяви - якщо би я не вилився дощем зухвалим враз тобі на голову зненацька, і мов сонечко на вилицях, рум'янець не зійшов над світом мороку… от уяви - банальна математика, дві параллелі не перетинаються, по різні боки прірв, мов два лунатика, заснути хочем - та не засинається… отак буває, ходим одинокими, розкидані по світу, наче пазли, ми під прапорами, гімнами і гаслами, душа мов камінь обростає мохами… заручники простої випадковості, от уяви - якби ми не зустрілися, я би помер тоді у муках совісті, немов бандит від кулі Брюса Вілліса… от уяви - якби ми не зустрілися… не уявляєш? то не брак фантазії. ми не разом - ото була б оказія, що в голові би просто не вмістилася… ©