Іноді мовчиш не тому, що нема що сказати.
Іноді слів так багато, що напрочуд важко вибрати
бодай пару-трійку важливих. Буває, що на кінчику
язика і цукор, і зміїна отрута, і ніжна, напрочуд
легка музика, і кипляча, клекочуча злість.
Говоріть очима. Полгяд не бреше.