30 октября 2013 года в30.10.2013 19:12 2 0 10 1

Твій проділ у волоссі, це — мій шлях. Тонкий, хвилястий, що зникає, знов виникає, але такий чистий та рідний. Тільки на цьому шляху мені затишно, тільки тут мені зрозуміло, що я роблю і чому я саме тут. © Лариса Денисенко, «Відлуння. Від загиблого діда до померлого»

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

ZITTYAZEST — neverthelessihopeless

19

Какая острая неслыханная боль. Какое странное желание упасть. Такое нечто обо мне и алкоголь, И это нечто надо мной имеет власть.

17

я зрозуміла тільки одне.кожного разу, коли ми погоджуємось на менше-ми помираємо

18

"дітько, я вже з друзями на хаті святкую, і ти з ними побудь, не їдь "" ну ок, якщо обіцяєш не до страчкі "))

20

Он перестал смотреть на нее, но даже тогда она не хотела его отпустить. Он начал скакать и корчить рожи, но когда остановился, ему показа...

17

без жертв небуває любові

19

я всю жизнь учусь чувствовать меньше. Джонатан Саф...