Це просто в голові не вкладається.Я не можу повірити в правдивість твоїх слів.Здається,що це сон,або ти жартуєш.Але такі жарти погані і зовсім не смішні,коли від них хочеться плакати.Чому це сталось зараз?А не років через 50?І чому це трапилось взагалі?Так раптово,так неочікувано,що я не можу в це повірити.Як?Чому саме ти?Чому не я? Тепер я розумію,що таке несправедливість.І коли не стане тебе,не стане нас
Якби ти знав, як болить.Але ти не дізнаєшся, бо ти ізолював мене від себе.