27 октября 2013 года в27.10.2013 21:33 0 0 10 1

вічність це те,що завжди з тобою.

Ризик, це, звичайно, дуже страшно. В цьому людям не може допомогти ніхто, врятувати від страху перед ризиком. Прірва і легкий політ, проте я думаю, що тільки йшовши в вабанк, і тільки для тих, хто вміє ризикувати, врешті, може чекати щастя.
в мені сумніваються. Сумніваються в виборі. Дохуя боляче усвідомлювати, що мою пропозицію він розцінив як поклик відчаю і страху. Так, мені все ж страшно стало пропустити своє щастя. Тому що знаю і впевнена, що воно для мене означає.
(Це пройти життя від самого початку разом, з траблами кожного:обертаннями назад, спотиканнями, ботовими сварками і сумнівами, але все ж пройти. Не означає, що у нової людини не було переломних моментів, вона з ними за спиною і у серці, вона їх проходила також, і йшовши з кимось по тонкій нитці, зірвалась у низ, вчепившись за теж "нову" людину як за останній шанс бути щасливим. Рятувальна шлубка. ЩАстя- це плевсти на своєму кораблі, щоб не сталося, який би він не був скалічений штормами, але пропливсти до омрієного острову.Адже хто сказав, що буде легко і що люди не переживали і важчих моментів типу навмисної зради.)
Але саме цей мій страх не пов*язаний із тим, що я відчула біль, не пов*язаний із тим, що я ніби-то боюсь бути одна. Мені добре одній, мені не бракує уваги від чоловікив і друзяк, мені кльово жити у своєму світі. Якби я боялась бути одною, то послухала б промову випадкового першого типу кохання і піддалась би тому, адже хоч для когось я є одною єдиною і на все залишкове, проте я на це не розміняюсь ніколи, бо з досвідом зрозуміла, що одним єдиним і першим справжнім та відданним на всі 100% являється людина, яку я обрала душею.
Страшно тільки те, і в той час важко повірити у те, що той, кому ти надавала стільки значення, і досі продовжуючи це робити, навіть після розриву, поважати і вбачати в ньому Бога(це не означає ідел, а скоріше мій ідеал), так легко віддає тебе світові і знає, що ти знайдеш заміну -наповнення в іншому. Той, кому належить твоя нова, ще недосвідчена і чиста душа, серце, і мозок кісток, продовжує відвідувати спільні плани з іншою, планувати нові події з іншою, але ж ми ще не встигли реалізувати наші, їх стільки, що ще на пів життя вистачить, невже можна їх виконати і бути щасливим, якщо на початку вони належали саме нам?
Моя пропозиція - не мала ні граму неусвідомлення кроку від емоцій.Навпаки винесена у собі ще з зими, відлетівши від цієї теми, прийти до цього знову і знов, подивившись на це з усіх ракурсів і місць, пропустивши через призму почуттів, ріціо і реаліїв. Вона не із-за поштовху ризикнути, аби повернути. Вона усвідомлено зроблена для того, аби донести, що це єдина людина на всій планеті!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!, яку я хочу бачити поряд у старості!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!, згадувати спільні помилки і спільне пізнання найціннішого!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!, дякувати за те, що виліпили один одного!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!, удосконалили цінності!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!, дякувати за дітей, за моменти, за те, що навіть розходившись різними дорогами- тримали один одного у серці, душі, за руку і в снах…………………………………………….
Вона для того, аби віддати назавжди все що маєш, і все, що ще будеш мати, адже все буде мати сенсу тільки тоді, коли ти зможеш розділити це з тим, кого любиш. Діти будуть мати в собі кохання від самого народження, тільки тоді, коли вони від того, кого ти любиш. Кожна річ, набута спільними силами, буде мати цінність тільки куплена з тим, кого ти любиш. А любов, як виявилось, це набагато складніше, чим принципи, правильність, совість, експресивні вчинки, провини, біль, тому що наздоганяє і повертає до себе обличчям, як би и не старалась, закрити його, сісти на потяг на найбільшій швидкості, аби втікти від її переслідування, як би не старалась зайняти себе справами, що приносять насолоду. і тд., скільки б гармів віски ти не випила, таке може прокатити тільки на початку.
Наприклад, мені не важливо в кого він закохувався, що людина та йому подарувала і які задоволення принесла, дякую їй, за те, що була поряд у моменти моєї відсутності, це не спонукає мене розлюбити, викреслити і розчаруватись. Я не відмовляюсь ніколи від своїх справжніх мрій. Я не позбудусь своєї ідеології і віри. Тим паче від любові відмовитись своєї я ніколи не зможу.
Так, на жаль, В мене важко повірити, але дякувати всесвіту - мене легко відчути.Я самовіддана завжди була для ньго і тільки для нього, з моїх вуст ніколи не звучали слова фальші, я ніколи не була у масці перед ним. Маска, якраз те, що я одягнула-аби залишитись цілою у докорах. Вони кололи, адже це вияв, що твої почуття на плані другому, важливіше, що ти робиш. Тут варто зазначити, що розходяться завжди двоє. Провина у двох і це не тільки мій гріх перед стосунками. Навідмінну від нього, я не ставила крапку…
Невже йому ніяк не відчути, Що хоч відчай мій і існує, але він сам по собі окремо, і варто мені доторкнутись до кохани вуст, він розвієтся вітром і я зроблю вдих.
Невже вірить, що можна налагодити життя з кожною чудовою людиною, так, чудових багато.А рідний і близький - один. Так, в мені багато поганих рис, чи як їх по-іншому назвати, може, складових, але так, як і у ньому, вони стали для мене тим, без чого я вже не уявлятиму саме його і хочу, щоб він залишався тим самим навіть, якщо прямо говорю про те, що мені вони не подобаються.
Він сказав, що я б поступила б так само, вернувши час назад. На жаль, деколи для пізнання ми повинні робити безглузді вчинки. Як, для щастя. Як, і в житті. Він старший, але ще так само вчиться. Сподіваюсь, він винесе урок, який мене втішить, а не розчарує, що я віддала всю себе, там, на даху, серед зірок на небі і на землі, під час escape to the star, і під час його в мені, тому, хто може чудово жити і без цього. тому, хто набагато простіше і менше мене кохав. тому, хто мене не кохає(

Комментарии

Зарегистрируйтесь или войдите, чтобы добавить комментарий

Новые заметки пользователя

ZITTYAZEST — neverthelessihopeless

13

Какая острая неслыханная боль. Какое странное желание упасть. Такое нечто обо мне и алкоголь, И это нечто надо мной имеет власть.

12

я зрозуміла тільки одне.кожного разу, коли ми погоджуємось на менше-ми помираємо

12

"дітько, я вже з друзями на хаті святкую, і ти з ними побудь, не їдь "" ну ок, якщо обіцяєш не до страчкі "))

15

Он перестал смотреть на нее, но даже тогда она не хотела его отпустить. Он начал скакать и корчить рожи, но когда остановился, ему показа...

12

без жертв небуває любові

13

я всю жизнь учусь чувствовать меньше. Джонатан Саф...