Я більше не можу так жити та і не хочу цього.Більше немає сил, ні фізичних ні моральних.Хочеться безперестанку кричати, голосно, голосно.Дерти нігтями до крові обличчя та виривати волосся шматками з голови, залишаючи глибокі рани на голові аби лише це припинилося.Мені постійно боляче, це вже стає нестерпним, і я не знаю, що з цим робити.Яне справляюся із своїми почуттями.Не можу зрозуміти чому це все відбувається саме зі мною.Чим же ж я гірша від інших?Чому я не заслуговую на своє щастя?За що на мене лягають усі ці страждання?Так хочеться припинити сприймати усе близько до серця.Більше не хочу нічого відчувати, бо мені здається що скоро я збожеволію від почуттів.Вже не витримую.Десь глибоко всередині мене усе кипить і мої нутрощі горять.Це неможливо витерпіти.Заберіть у мене ці почуття, мені їх не потрібно, вони вбивають мене!!!Раніше це був повільний процес і відбувався він помірно та спокійно, як і у всіх, та зараз усе це набрало обертів і з кожним днем стає все гірше і гірше.Мені здається, що я божеволію, стаю скаженою.І все це за якихось кілька днів, за які я зрозуміла, що озлобленими людей роблять сильні почуття які зраджують, тоді коли людина не виправдовує твої очікування.Тоді коли вона тобі щось обіцяє, а потім просто забуває про це, і робить те, що казала ніколи не зробить при цьому навіть не каже тобі нічого, а робить усе у тебе за спиною, вганяючи ножа у спину.Скажіть, що ж може бути гіршим за це?