пташка

Дай мені чистий лист паперу.
Я запишу всі наші акти
І ті секунди, що з долею впали,
Не витягнеш більше, втонули з пісками.

А ж досі губи твої відчуваю.
у відчаї пристрасті душу вбиваю
театр закінчено, на біс лиш благає
зітхання ж тікає..

Осіння нудота ранить у мозок,
Колеса машити кличуть в безодню,
Навіщо ж очі твої так палали..
А вся та надія просто рвотою стала.