З Вітою останнім часом якийсь напряг.Ми не можемо нормально переписуватись, давно не зізвонювались.Лайки-от і все наше спілкування.
Враження, що я її втрачаю.І це відчуття не слабшає, а навпаки, сильнішає з кожним днем.
Два роки дружби коту під хвіст?Якого хуя я сижу і ніфіга не роблю?Чого я не можу їй написати і поцікавитись що і як?
А того, що я йобнута на всю голову