Ти говоритимеш мені, як ти кохаєш,

кохаючи, всю душу віддаєш,

в слова твої, я вже не вірю, знаєш,

ти загубив мене і більш не повернеш.

У пошуках серед тіней, мого обличчя,

у світі чорному безкрайому, не зможеш більше ти,

і ту усмішку, яка лишень мені і личить,

й румяних вуст, тобі вже не знайти.

Ти пам'ятаєш, ті осінні ночі?

як вдвох с тобою, ми гуляли парком,

Чи не забув мої ти карі очі?

які завжди, тебе кохали палко.