Ізза всієї цієї метушні в моєму житті в мене навіть не було часу зайти на вью.

Я пропустила багато сторінок стрічки оновлень. Я не можу більше так! Я зараз загрузла в такій хуйні шо важко навіть уявити, я ніби героїня якогось тупого серіалу про дєвачьку-падростка.

Мої тижні проходять дім-школа-факультативи-субота, кожного дня одне і те саме, кожного! А тепер про мою лічьнаю-публічьною жизнь, оказується про неї знає пів школи, навіть більше за мене, але я не про це. Мені по ху й. Я не відчуваю нічого, нідокого. Мене все важче розчулити, і чи заставити щоб мені щось сподобалось до нестями. Блін шо це за ліричні відступи!? Я не можу зібрати всі свої думки до купи! Я вигукую як ніби по звуку, але ніхто мене не чує. ОБОЖЕ!

Я хочу розкласти все в моєму житті по поличками, і навести порядок, кращий ніж у мене в шафі, для цього мені знадобиться багато мужності. Я б побажала собі удачі, але не в цьому випадку